Лукрецій Кар: «Про природу речей»

© М.М. МАХНІЙ ПСИХОЛОГІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ. — К.: Blox.ua, 2010

Лукрецій Кар: «Про природу речей«

Визначним послідовником Епі­кура був римський вчений Лукрецій Кар (99 – 45 до н.е.), чия поема «Про природу речей», що збереглася в цілості, є найповнішою пам’яткою античного епікуреїзму.

Лукрецій не лише викладає віршами філософію Епікура, але й розвиває матеріалістичну, атомістичну концепцію.

Дух і душа — в тому я переконаний — це щось єдине,

Що в нерозривнім існує зв’язку, має спільну природу.

Та головою всього, мовби владарем цілого тіла,

Служить нам розум, що ми його теж називаємо духом.

Він в осередку грудей наших селиться, де й пробуває:

Тут-бо здригається щось, коли лячно нам; тут і ласкавий

Дотик утіх відчуваємо; тут, отже,- дух наш і розум.

Інша частина — душа — по всьому розпорошена тілу.

Рухатись може й вона, та лиш волею, порухом духу.

Сам по собі він і мислити може для себе й радіти

Навіть тоді, як ніщо ні душі не бентежить, ні тіла.

Як от не раз при хворобі якійсь допікає нам болем

Око або голова, та не мусить од того страждати

Геть усе тіло, так іноді й дух сам-один відчуває

Прикрість чи втіху якусь, хоч, розсіяна всюди по тілу,

Решта душі таки жодної зміни в цей час не зазнала.

Та, коли дух наш од сильного страху до дна колихнеться,

Бачимо: в цілому тілі так само й душа затріпоче —

Блідністю й потом рясним одночасно береться людина

Від голови аж до ніг, мовби терпне язик; пропадає

Голос, темніє в очах, дзвін у вухах стоїть, тож не диво,

Як і впаде хтось, коли підігнуться й коліна од жаху.

Всякий дійти може висновку, отже, що дух із душею

Тісно пов’язані: тільки-но дух, колихнувшись, завдасть їй

Поштовху — тут же й вона розворушує, збуджує тіло.

Ці ж міркування до того ведуть, що природу тілесну

Дух посідає й душа, бо якщо вона в рух нас приводить,

Тіло з міцного вихоплює сну, на лиці раз од разу

Змінює вираз, людиною цілою править, керує,-

Що відбуватись без дотику, звісно, не може, а дотик —

Річ неможлива без тіла якогось, то як іще й досі

Не визнавати, що дух і душа — таки справді тілесні?

Переклад з латинської мови Андрія Содомори

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*